Завершення навчального року — це не лише звіти, оцінки й адміністративні підсумки. Це також про живу, внутрішню роботу педагогів: усвідомлення, що вдалося, які виклики довелося пройти, що дало сили, а що виснажило, які підходи працювали, а які — потребують переосмислення.

Тема супервізії була саме про підсумки, та результативність вибраних стратегій, підходів, і помилки теж. Такі зустрічі адміністрації з педагогами відбуваються в психологічному просторі ліцею у співпраці з практичним психологом. Це не формат контролю чи інструктажу, а простір живого, довірливого діалогу, де педагог може бути почутим, побаченим, підтриманим. Де є місце не лише для професійного аналізу, а й для щирої розмови про виклики, емоції, втому, сенси.

Завдяки професійному супроводу ми не лише розбираємо робочі кейси — ми доторкаємося до важливих питань, і це змінює не лише ставлення до роботи, а й якість стосунків у колективі загалом.

 

---