10.04.2019
У четвер, 28 березня 2019 року, у гостинній кімнаті Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського зібралися справжні шанувальники української літератури, адже тут відбулася презентація монографії Ніни Синицької-Козачук «Гра у класики: поетика української інтелектуальної прози 1960–90-х рр.». Підтримати свою вчительку прийшли учні Багатопрофільного ліцею №4 Прідрік Вадим (учень 5 Г класу) та учні 8А і 8б класів, які не вперше приходять до такої родинної й улюбленої бібліотеки. Звичайно, присутні впізнали ученицю 1б класу Женічку Козачук, зображену на обкладинці книжки.
Хочеться сказати, що це був перший захід, який провела молоденька бібліотекарка Надія Татарин. Вона підготувала презентацію про тих письменників, творчості яких торкнулася у своїй науковій праці Ніна Синицька, а це понад 15 авторів: від класиків (Олеся Гончара, Валерія Шевчука, Володимира Дрозда, Юрія Щербака, Романа Іваничука, Павла Загребельного, Юрія Мушкетика, Галини Пагутяк) до постмодерніста Юрка Іздрика. Приємно, що тут йдеться також про наших талановитих буковинців Софію Майданську та Валентина Тарнавського.
Ніна Синицька доповнювала та коментувала кожен слайд і розповідала, яким було її знайомство з тим чи іншим письменником. Так, вона майже 20 років листується з Валерієм Шевчуком, тричі виступала на Міжнародних конференціях, присвячених його творчості (причому у присутності автора, котрий коментує кожну доповідь), а також взяла інтерв’ю в письменника, опубліковане в журналі «Кур’єр Кривбасу» ( №332-333-334 за липень-серпень-вересень 2017 року). Такі конференції відбуваються кожні 5 років у Житомирському державному університеті імені Івана Франка. Усіх присутніх просто приголомшив доробок цього письменника – під 200 томів! Це ціла шафа книг, написаних, розшифрованих, перекладених з польської чи книжної мови, якою послуговувались у ХІV-ХVІІІ століттях! Улюбленою добою Валерія Шевчука є доба бароко, і цю свою любов він намагається передати читачам. Ніна Синицька розповіла присутнім про «житомирську прозову школу» і «станіславський феномен», а також про різні кумедні випадки із життя класиків, творчість яких вона досліджувала. Учні ліцею згадали, що у них було кілька зустрічей із Шевченківською лауреаткою Галиною Пагутяк і видавцем, науковцем і письменником Василем Ґабором. Тоді ж вони поставили фрагменти зі свого улюбленого твору «У кожного є бабуся» і написали разом з учителькою пісні до цієї повісті-казки, навесні мріють відвідати Львів і побачитись зі своїми друзями-письменниками.
Ліцеїсти задавали питання, цікавились, кого можна почитати із зазначених авторів. Ніна Синицька порадила почати із творчості буковинця Валентина Тарнавського, з його оповідань, повісті «Дисертація», а також «найвеселішого» роману з усіх інтелектуальних творів «Порожній п’єдестал», який є в Інтернеті. Це твір і для «фізиків», і для «ліриків». А далі порадила знайти маленьку повість Валерія Шевчука «Чудо», де кожен підліток упізнає себе. Учням 8-10 класів було порекомендовано читати «роман виховання» «Дзиґар одвічний», твір захоплюючий і з добрим гумором та злісною сатирою. У курс «Література Буковини» просто необхідно ввести твори Софії Майданської. А позаяк пише ця авторка в різних жанрах, тож кожен може обрати собі до смаку її твір. І наступну зустріч із ліцеїстами запропонували провести саме з Софією Майданською, адже на Провідну неділю вона щороку навідується до Чернівців. Школярі ж пообіцяли приходити у цю неймовірно затишну і гостинну бібліотеку ще і ще…
